Писанки Гуцульщини та Покуття. Авторська сучасна українська писанка. Опис, зображення, технiка виконання.

You can buy my pysanky on the site ETSY

etsy
   

ТЕХНІКА ВИГОТОВЛЕННЯ ПИСАНОК.

    В давнину (приблизно до поч. ХХ ст.) при виготовленні писанки використовувалися природні барвники. Скажімо, для виготовлення жовтої фарби готували відвар лушпиння цибулі (міцний відвар давав рудо-коричневий колір), або ж відварювали кору дикої яблуні. Червону фарбу отримували з комах (червець). Чорну фарбу робили з сажі.

    На жаль, починаючи з 20-30 р.р. минулого сторіччя, дедалі частіше почали використовуватися хімічні барвники, а, приблизно, з 50-х років використання хімічних барвників стало звичайним явищем (лише подекуди, в деяких селах Покуття, дотепер використовують барвники, виготовлені за старовинними рецептами).

    Iнструменти, які використовуються при виготовленні писанок, називають по-різному - "писачок", "писальце", "кистка", "гестка" (див.мал.)

    Віск використовується тільки бджолиний (іноді до нього додають незначну кількість парафіну).

    Процес виготовлення виглядає так (техніка “батік”). Писачок занурюють на 1-2 хвилини у розтоплений віск, виймають та наносять на біле яйце лінії, котрі мають, в майбутньому, залишитися білими. Після цього яйце занурюють на 1-3 хв. у жовтий барвник. Виймають, обережно обтирають краплини фарби, просушують. Далі наносять писачком лінії, котрі повинні залишитися, в майбутньому, жовтими. На цьому етапі, як правило, стеблом наносять на поверхню яйця незначну кількість зеленої фарби (якщо необхідно забарвити значну поверхню, то яйце занурюють повністю у зелену фарбу). Наступним етапом є покриття воском тих елементів орнаменту, які повинні залишитися зеленими. Якщо ми занурювали яйце повністю у зелений барвник, то необхідно нанести на зелене тіло яйця лінії та плями, котрі повинні залишитися зеленими. Після цього яйце необхідно вибілити (у давнину для цього використовували капустяний квас), щоб потім його поверхня без зайвих труднощів могла би забарвитись у червоний колір. Далі забарвлюємо писанку, власне, у червоний колір. Обережно обтираємо, сушимо кілька хвилин, згодом наносимо всі ті лінії та плями, які повинні у майбутньої писанки залишитися червоними. Наприкінці занурюємо яйце у чорну фарбу, сушимо. Кінцевим етапом є зняття воску. Для цього у давнину писанки, які ще були вкриті воском, складали у глиняну макітру та клали в гарячу піч, з якої щойно було вийнято свіжоспечені великодні паски. Віск, що почав розтоплюватись, обтирали сухою ганчіркою (після цього ганчірка набирала магічних властивостей, про що ми і дізналися у розділі “Історія виникнення”).

    Магічне значення мали тільки ті писанки, які були повними (з жовтком і білком). Отож, коли збираємо великодний кошик, задумаймося, чи не варто поряд із сучасною, хоч і красивою, але пустотілою (консервованою), писанкою покласти хоча би крашанку (повне яйце, забарвлене в один колір, як правило, червоний - що символізує кров Ісуса Христа).

    На відміну від попередньої техніки (коли ми забарвлювали яйце у чотирьох барвниках), і яка характерна більше для гуцульських писанок, на Покутті часто послуговуються технікою дещо простішою. Спочатку наносять на біле тіло яйця воскові лінії, потім занурюють його у окріп з відвару лушпиння цибулі, від чого воно стає коричнево-рудим. До речі, там де дотепер існує подібна техніка виконання, збереглися і архаїчні, давні символи. Окрім того, таку писанку після освячення вживають в їжу.


 

Олег Кiращук
член Нацiональної Спiлки народних майстрiв України, член Всеукраїнської Ради по вивченню i вiдродженню писанкарства, лауреат Премiї iм.Я.Лукавецького.



 
You can buy our other items on the site ETSY
ETSY shop
   
веб-майстер: programist@meta.ua